Протипожежний захист складу проєктують як узгоджену систему: категорування приміщень і характеристики зберігання задають вихідні умови, а вибрана схема пожежогасіння визначає розрахункову потребу у воді. Для сталевого каркаса БМЗ окремо перевіряють вимоги до вогнестійкості та проєктне рішення з вогнезахисту.
З чого почати проєкт: три ключові рішення
- Склад і технологія. Зберіть дані про товари, пожежне навантаження, висоту та спосіб складування до вибору зрошувачів.
- Тип установки. Спринклери відкриваються локально від нагрівання; у дренчерній зоні відкриті насадки подають воду після сигналу виявлення пожежі.
- Водопостачання. Запас води та параметри насосної станції визначайте після встановлення розрахункової потреби системи, а не за типовим об’ємом резервуара.
Для українських складських об’єктів серед документів, на які посилаються під час проєктування, є ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та відповідні положення ДСТУ EN 12845. Перед використанням норм у проєкті слід перевірити їхню чинну редакцію, зміни та застосовність до конкретного об’єкта. Склад робочої документації включає розрахунки, специфікації та кошторисні матеріали.
Категорування та вихідні дані складу
Категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення необхідно визначати за чинною українською методикою для конкретних речовин і технологічних процесів. Самої назви «склад» недостатньо для обґрунтованого вибору параметрів пожежогасіння: для спринклерного захисту також враховують пожежне навантаження, висоту й спосіб зберігання, інтенсивність зрошення, витрату води та тривалість її подачі.
Для завдання проєктувальнику насамперед зафіксуйте асортимент товарів, спосіб і висоту їх складування, конструкцію стелажів та характеристики приміщення. Окремо опишіть мезоніни, багатоярусні й автоматизовані системи зберігання: їхнє планування може потребувати інших схем захисту, ніж звичайні палетні стелажі. Категорування приміщення та вибір схеми захисту складського зберігання пов’язані, але не замінюють одне одного.
Для конкретного виробничого або складського приміщення критерії присвоєння категорії та розрахункові пороги потрібно перевірити безпосередньо за чинним нормативним документом. Без такого розрахунку і вихідних даних не слід призначати категорію за аналогією з іншим об’єктом.
Спринклери та дренчери: різниця у спрацюванні
Спринклерна установка використовує термочутливі зрошувачі: вони відкриваються локально в зоні нагрівання. Це відрізняє її від дренчерної схеми з відкритими насадками, у якій вода надходить до насадок захищеної зони за сигналом виявлення пожежі. Тому дренчер і спринклер не є взаємозамінними назвами однієї системи.
Спринклерне рішення розглядають для захисту складського приміщення з урахуванням товару та схеми його розміщення. Дренчерні системи можуть застосовувати для окремих зон підвищеної небезпеки та захисту обладнання; приклади включають трансформаторні зони. Таблиця порівнює принципи дії, а не встановлює автоматичний вибір для будь-якого складу.
| Рішення | Принцип роботи | Що врахувати під час вибору |
|---|---|---|
| Водозаповнена спринклерна система | Трубопроводи заповнені водою; зрошувач відкривається від нагрівання. | Застосування та параметри визначають за характеристиками приміщення і зберігання. |
| Повітряна спринклерна система | У трубопроводах перебуває повітря під тиском; вода надходить після відкриття зрошувача. | Можливий варіант для неопалюваних приміщень; у розрахунку враховують затримку подачі води. |
| Дренчерна установка | Відкриті насадки подають воду одночасно в захищеній зоні після сигналу виявлення. | Схему зони та водопостачання визначають для конкретного об’єкта захисту. |
Стелажі, ESFR та неопалювані приміщення
Для окремих видів складського зберігання можуть застосовуватися спринклери ESFR, розраховані на ранню подачу води до осередку пожежі. За відповідних умов вони можуть забезпечувати захист без додаткових зрошувачів усередині стелажів. Це не універсальна властивість: придатність залежить від категорії товару, висоти складування, конструкції стелажів, характеристик зрошувачів і водопостачання.
Якщо конфігурація зберігання цього потребує, міжстелажні зрошувачі можуть залишатися необхідними навіть за наявності ESFR. Власнику варто погодити передбачені товари й максимальну висоту зберігання до затвердження схеми захисту: зміна цих вихідних даних може поставити під питання придатність вибраного рішення.
Для неопалюваного складу, зокрема об’єкта у Львівській області, слід окремо розглянути умови застосування повітряної системи. Вона не виключає потреби у водопостачанні, а інтервал між відкриттям спринклера та надходженням води потрібно врахувати під час проєктування. Вибір типу мережі має відповідати температурним умовам конкретної будівлі та прийнятним параметрам роботи установки.
Резервуар і насосна станція: від потреби до обладнання
Базовий принцип розрахунку запасу води – помножити розрахункову витрату системи на необхідну тривалість подачі. Якщо витрату Q задано в літрах за хвилину, а час t – у хвилинах, базовий об’єм у кубічних метрах становить V = Q × t / 1000. Витрату й тривалість не слід підставляти довільно: їх визначають для прийнятої системи та умов конкретного об’єкта.
Розрахунковий запас води не обов’язково дорівнює повній геометричній місткості резервуара. Під час вибору місткості потрібно врахувати об’єм, який не можна використати за прийнятої конфігурації резервуара та насоса. Також проєктувальник має визначити, які потреби об’єкта повинні враховуватися разом у розрахунковому сценарії; перелік і режим одночасної роботи перевіряють за застосовними вимогами.
Насосну станцію підбирають у зв’язку з гідравлічним розрахунком мережі та розрахунковою потребою у воді. До завдання на проєктування доцільно включити схему джерела води, розрахункові режими, специфікацію обладнання та перевірку необхідних робочих і резервних рішень. Остаточну кількість агрегатів, їхні характеристики й вимоги до резервування потрібно визначити за чинними нормами та умовами об’єкта, а не за прикладом іншого складу.
Вогнезахист сталевого каркаса БМЗ і зміни під час експлуатації
Для швидкомонтованої будівлі проєкт вогнезахисту сталевого каркаса потрібно розглядати разом із загальним рішенням пожежної безпеки, але не підміняти ним проєкт автоматичного пожежогасіння. ДБН В.1.2-7:2021 згадується у зв’язку із захистом несних конструкцій; конкретні вимоги до каркаса слід перевірити за чинною редакцією застосовних норм і документацією конкретної будівлі.
До затвердження рішення замовнику варто отримати від проєктувальника обґрунтування необхідної вогнестійкості конструкцій і специфікацію передбаченого вогнезахисту. Без даних про будівлю та нормативної перевірки не можна достовірно назвати універсальну межу вогнестійкості або призначити конкретне покриття для всіх БМЗ.
Після введення складу в експлуатацію перевіряйте стан зрошувачів, трубопроводів, вузлів керування та водопостачання відповідно до нормативних вимог і документації. Перед установленням нових стелажів, зміною висоти складування або реконструкцією оцініть можливості наявної системи. Це дає змогу визначити потребу в коригуванні захисту до реалізації змін.
