Журнал Будівництва Львівщини

Все про будівництво і ремонт, техніка і люди.

Чи вирішиться у Львові сміттєва проблема?

Друге життя органіки.

Сміття збирають зі спеціальних контейнерів, які розташовані поблизу закладів харчування та майданчиках неподалік житлових будинків. Потім усе це збирають та вантажать у спеціальний бокс, де непотріб настоюється 3 доби. Після чого його викладають на свіже повітря, у так звані «борти», щоб компост набрався киснем і покращив свої якості.

Таких спеціальних майданчиків в Україні наразі немає.

«Це тверде покриття, як ми бачимо, це є наклон, це є сточні води. Ці сточні води теж можна задіяти в процесі компостування, як я казав раніше, для зволоження цих же бортів. Тобто в нас йде повний рециклінг », – каже Сергій Прокопенко, представник компанії виробника техніки для компостування

«Коли ми добудуємося, то згідно концепції потужності мають бути в плані переробки близько 30-ти тисяч тонн сміття в рік. Містом Львів за попередній рік було вивезено 233 тисячі відходів. Тобто це на частку харчових і садових відходів – 30 тисяч тонн відходів», – додає Святослав Євтушенко, директор ЛКП «Зелене місто»

Однак люди, що проживають неподалік Пластової – проти такого сусідства. Кажуть, начебто смороду і так вистачає від очисних споруд, розташованих поруч. А тут ще й облаштували спецмайданчик для компостування, а згодом побудують і сміттєпереробний завод, наголошують місцеві.

«Люди 2 роки бастують, в суди подають. Але через усякі зв’язки от, наприклад, перший суд анулювався. І люди усі протестують, що вони не хочуть, що вони не дадуть робити тут сміттєзвалище. А вони прийшли тут лірику розказувати: «що там?», «який процес?». Та людям все одно який процес. Люди усі поголовно категорично проти», – розповідає Ірина.

Однак працівники ЛКП «Зелене місто» наголошують, що такий майданчик піде тільки на користь Львову, зокрема його промисловій сфері. І жодного смороду чутно не буде. Зазначимо, що перед майданчиком також складають окрему купу компосту, яку місцеві жителі можуть безкоштовно брати для власних потреб.

Автор: Давид Берішвілі

About The Author